Сайт вчителя інформатики

ДОДАТКОВА ВІДПУСТКА
ПРАЦІВНИКАМ,
ЯКІ МАЮТЬ ДІТЕЙ

Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (зокрема у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щороку додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП). За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Оскільки додаткова відпустка, передбачена Законом про відпустки, є соціальною і не належить до щорічних, то вона може надаватись у будь-який час протягом календарного року незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини (до чи після цієї дати). При цьому поділу на частини ця відпустка не підлягає, вона надається повною тривалістю (10/17 календарних днів).

Законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на додаткову соціальну відпустку працівникам, які мають дітей. Тому додаткова соціальна відпустка може використовуватися й за минулий час.

Зокрема, якщо працівник, який має право на соціальну відпустку, з якихось причин не скористався цим правом у році досягнення дитиною певного віку або ж за кілька попередніх років, він має право використати цю відпустку, і у разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні відпусток, як встановлено статтею 24 Закону про відпустки.

Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад тривалість щорічної відпустки, передбаченої статтями 6-8 Закону про відпустки, а також понад тривалість щорічних відпусток, установлених іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 Закону про відпустки.

ХТО МАЄ СТАТУС «ОДИНОКА МАТИ»
АБО «ОДИНОКИЙ БАТЬКО»?

Однією з підстав для отримання додаткової соціальної відпустки є наявність у жінки статусу «одинока мати». Розглянемо, у яких випадках жінка може отримати цей статус.

Визначення поняття «одинока матір» наведено зокрема у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9: одинокою матір’ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.

Таким чином, для визнання «іншої жінки» одинокою потрібно було дві ознаки: вона і виховує дитину, і сама її утримує.

Після набрання чинності Закону про відпустки таке поняття одинокої матері не повинно застосовуватись, оскільки пункт 5 частини дванадцятої статті 10 цього Закону визначає одиноку матір (батька) як таких, які виховують дитину без батька (матері). Отже, участь батька (матері) або інших осіб в утриманні дитини не позбавляє матері (батька) статусу одинокої.

Відповідно до зазначеного, до категорії одинокої матері належать: жінка, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (у тому числі й розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт отримання аліментів, і жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена).

Зазначене визначення терміна «одинока мати» застосовується тільки для надання пільг і гарантій, встановлених трудовим законодавством щодо відпусток.

Батько тільки тоді може бути визнаний таким, що бере участь у вихованні дитини, коли він або проживає разом із дитиною, або є інші докази щоденної участі батька у вихованні дитини.

Зазначені умови та порядок надання додаткової соціальної відпустки застосовуються і до батька, який виховує дитину без матері (одинокий батько).

Одиноким батьком слід вважати чоловіка, який не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини записаний як її батько, а також вдівець, розлучений чоловік, що виховує дитину без матері.

ЯКІ ДОКУМЕНТИ ТРЕБА ПОДАТИ, ЩОБ ОТРИМАТИ
ДОДАТКОВУ СОЦІАЛЬНУ ВІДПУСТКУ?

Чинне законодавство не містить переліку документів, які повинна пред’явити жінка, яка виховує дитину без батька, для отримання додаткової соціальної відпустки.

Для підтвердження права на цю відпустку в цьому випадку може бути пред’явлено будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі батька у вихованні дитини.

Для отримання додаткової соціальної відпустки одинока мати надає роботодавцю копію свідоцтва про народження дитини і довідку органів запису актів громадянського стану про підстави внесення до книги записів народжень відомостей про батька дитини; жінка, яка є вдовою, надає копію свідоцтва про народження дитини та копію свідоцтва про смерть чоловіка.

Отже, якщо жінка дійсно є одинокою матір’ю, вона підтверджує це довідкою з органів реєстрації актів громадянського стану.

Із наданням додаткової соціальної відпустки розлученій жінці може виникнути проблема, оскільки вона не завжди вважається одинокою матір’ю, виходячи з тих обставин, що батько у дитиниє і в багатьох випадках спілкується з дитиною та бере участь у її вихованні. Тому для отримання права на додаткову соціальну відпустку жінка, яка не перебуває в шлюбі й самостійно виховує дитину, повинна надати документи, що підтверджують це. Орієнтовний перелік документів такий:

• рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав;

• рішення органів опіки та піклування або суду щодо участі батька у вихованні дитини;

• ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів;

• акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації або акт дослідження комітетом самоорганізації населення, у якому зі слів сусідів (за наявності їхніх підписів у акті) підтверджується факт відсутності участі батька у вихованні дитини;

• довідка зі школи про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з учителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.

Пред’явлення лише копії свідоцтва про розірвання шлюбу та довідки з ЖЕО про реєстрацію місця проживання, не дає достатніх підстав стверджувати, що батько не бере участі у вихованні дитини.

ДОДАТОК

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Лист Міністерства праці та соціальної політики «Роз’яснення щодо застосування статті 19 Закону України «Про відпустки» (додаткові відпустки працівникам, які мають дітей)» від 14 квітня 2008 р. № 235/0/15-08/13.

Лист Міністерства праці та соціальної політики «Щодо надання відпустки одинокій матері» від 19 травня 2009 р. № 5565/14-09/13.

Лист Міністерства праці та соціальної політики «Про додаткову соціальну відпустку» від 20 жовтня 2009 р. № 292/13/116-09.

Лист Міністерства праці та соціальної політики «Щодо неузгодженості в чинному законодавстві норм, що стосуються працюючих жінок, що мають дітей» від 26 липня 2010 р. № 2650/0/10-10/13.